Опіки від дії напалму та білого фосфору

Опіки від дії бойових запалювальних речовин (БЗР).

 

Бойові запалювальні речовини (БЗР) — це речовини, що призначені для ураження живої сили, техніки, матеріальних засобів супротивника, створення пожеж у зонах його розташування.

 

Сучасні БЗР характеризуються легкою займистістю, повільним тривалим горінням з високою температурою, стійкістю утворюваного полум’я. Важливою характеристикою сучасних БЗР є те, що вони, завдяки своїй желеподібній консистенції легко прилипають до об’єктів ураження, що спричинює тривалу дію високої температури безпосередньо на цілі.

Крім високої температури уражуючим фактором може бути токсична дія на людину продуктів горіння чи самої БЗР.

Найбільш актуальними БЗР в сучасній війні на Донбасі є напалм і білий фосфор, які всупереч Протоколу ІІІ Конвенції ООН від 1980 р. застосовує агресор.

НАПАЛМ.

Напалм – це згущений бензин, в’язкої желеподібної консистенції. Якщо в напалм додають горючі метали та деякі інші домішки, отримують пірогелі – речовини із ще більшою температурою горіння та важчими до гасіння.

Для горіння напалму необхідний кисень, пірогелі можуть горіти за рахунок окислювача, що входить до їх складу.

Існує різновид напалму з додатками лужних металів, фосфатів — т. зв. супернапалм, що самозагоряється при контакті з ціллю у вологому середовищі. Тому супернапалм не можна тушити водою.

Напалм викликає широкі важкі опіки ІІІ – ІV ступеню. Загоєння ран відбувається повільніше. На місці опіків утворюються грубі рубці. За рівною площі опіку від дії інших термічних факторів, опіки від дії напалму значно важчі і небезпечніші.

При горінні напалму виділяється дуже багато угарного газу та велика кількість інших токсичних речовин. Тому в очагах сильного горіння, в закритих приміщеннях дія напалму стає ще більш небезпечною, в т.ч. для людей, що безпосередньо не були уражені його термічною дією і можуть отримати важкі отруєння цими газами.

Перша допомога.

Найкращим способом захисту від дії БЗР є використання фортифікаційних споруд лінії оборони (бліндажі, криті траншеї, окопи з перекриттям), надійний захист забезпечують танки, БМП, БТР з щільно зачиненими люками та дверима. Брезенти, тенти, чохли також можуть захистити техніку та особовий склад, але цей захист є короткочасним і вимагає термінового скидання цих засобів на землю та швидкого гасіння.

Серед засобів індивідуального захисту можна виділити зимовий одяг, військові плащ-накидки. Тобто те, що можна швидко та легко скинути з себе. Стануть у нагоді тактичні окуляри, засоби індивідуального захисту органів дихання. Натомість, літній одяг практично не захищає від БЗР.

Кожний боець повинен знати, як діяти при загоранні від запалювальних сумішей. В першу чергу необхідно терміново скинути з себе плащ-накидку, спробувати швидко скинути одяг, що зайнявся. В разі неможливості цього — найефективнішим спсобом є швидко притиснутися до землі поверхнею, що горить, припиняючи доступ кисню, і збити полум’я рухаючись в обидва боки притиснутою до землі частиною тіла (качатися по землі). Якщо місце горіння в межах доступності ваших рук — спробуйте загасити невеликий очаг, притискаючи його рукавом куртки або іншої щільної тканини.

Не намагайтеся прибрати напалм, що горить, з одягу чи техніки витиранням. Це призведе тільки до поширення площі горіння. Особливо небезпечно пробувати збити полум’я незахищеними руками.

Якщо тактична обстановка дозволяє надавати допомогу ураженому товаришу, терміново накрийте його брезентом, курткою, будь-якою іншою щільною тканиною, з метою припинення потрапляння кисню. Використовуйте за можливості пісок, землю, сніг, воду. Обережно треба поводитись гасячи велику кількість напалму струменем води. Струмень може розбризкати запалювальну суміш і призвести до розширення площі горіння. Вогонь з техніки можна намагатися збивати тканиною, гілками листвяних дерев, кущів. Дуже добре в подібних випадках застосовувати вогнегасники.

Після того, як ви подбали про безпеку та припинили дію ушкоджуючого фактору, надавайте допомогу по загальним правилам допомоги при опіках.

1) Дайте пораненному набір таблеток (знеболювальні та антибіотики) з індивідуальної аптечки IFAK.

2) Оцініть глибину ураження та площу опіків (за правилом «дев’яток» чи по площі долоні) Див. При тяжкому ураженні медик підрозділу може прийняти рішення про введення наркотичних знеболювальних засобів.

3) Якщо є можливість, спробуйте охолоджувати опіки І – ІІ ст. проточною водою 15 хв. (У військових умовах цей пункт можна пропустити)

4) Якщо у медика вашого підрозділу є протиопіковий гель (наприклад First Aid Burn Cream) з охолоджуючою, антисептичною та знеболювальною дією або протиопікові серветки, або проти опіковий бинт — застосуйте їх.

5) Якщо протиопіковий гель та інші спеціальні протиопікові засоби відсутні — накладіть стерильні пов’язки на рани.

6) При накладенні пов’язок надайте таке положення кінцівці, щоби шкіра на ній була максимально натягнутою. Наприклад, зігніть кінцівку, якщо опік переважно на її розгинальній поверхні; повністю розігніть, якщо опік на згинальній поверхні кінцівки.

7) Знерухомте уражені кінцівки перед евакуацією.

8) Зігрівайте пораненого, давайте йому пити солодкий гарячий чай.

9) Евакуюйте за першої нагоди.

БІЛИЙ ФОСФОР.

Білий фосфор це отруйна тверда воскоподібна речовина, яка мимовільно самозаймається при доступі повітря та горить жовтим полум’ям з виділенням великої кількості густого білого їдкого диму з часниковим запахом. В темряві фосфор дає синьо-зелену флуоресценцію. Для запобігання самозайманню білий фосфор зберігається у воді.

Білий фосфор може викликати тяжкі, болісні, такі, що довго не гояться, опіки або повільну та болісну смерть.

Поводження з опіковими ранами, викликаними горінням білого фосфору потребує спеціальних знань:

  1. Білий фосфор горить до тих пір, поки повністю не вигорить або поки буде приток кисню. Горіння супроводжується виділенням білого диму.

  2. Під час горіння фосфор потрапляє в підшкірні шари і звідти може розповсюджуватись по всьому організму у незмінному вигляді та у вигляді подуктів пертворення фосфору в рані.

  3. В рані під дією кисню та води утворюється фосфорна та ортофосфатна кислота, що додатково до термічного опіку від горіння дають хімічні кислотні опіки.

  4. Горіння фосфору може бути небезпечним для того, хто надає допомогу.

  5. Фосфор є високотоксичною речовиною. Опіки фосфором супроводжуються загальним отруєнням організму. Людина може загинути від 0.5-1.0 г цієї речовини від отруєння, навіть при тому, що площа опіку буде відносно малою 10-15%. Смертельна доза при потраплянні всередину 0,01 г.

  6. Фосфор діє на центральну нервову систему, печінку, нирки, легені. У людини розвивається головний біль, запаморочення, нездужання, у важких випадках кома, печінкова та ниркова недостатність, дихальні розлади.

  7. Температура плавлення фосфору 44.2 °C, тому застосування гарячої води для припинення горіння та вимивання фосфору призводить до його розплавлення та полегшення проникнення в кровоток постраждалого.

  8. При потраплянні фосфору чи продуктів його горіння (білого диму, що являє собою п’ятиокис фосфору — Р2О5) в дихальні шляхи виникають важкі опіки термічно-хімічного або хімічного походження з роздадами дихання у пораненного.

  9. Нейтралізувати дію фосфору та його кислот може промивання рани проточною холодною водою, 2% лужним розчином харчової соди, 5 % розчином сульфату міді (мідного купоросу), розчином перманганату калію,.

  10. Глибокі опіки фосфором з розповсюдженням продуктів горіння у глибоких шарах шкіри та підшкірних шарах дуже часто вимагає хірургічного втручання.

Перша допомога.

При застосуванні супротивником фосфорних боєприпасів в першу чергу необхідно переміститись в неуражену зону в сторону протилежну напрямку вітру. Для захисту дихальних шляхів використовуйте змочені у воді марлеві маски, хустки, арафатки, респіратри тощо. Вдихання диму від горіння фосфору може призвести до хімічних опіків. Переміщайте в цю зону поранених, дбаючи про те, щоби на вас самих не потрапили частки білого фосфору. Якщо бій триває, необхідно діяти по правилам дій в «зоні обстрілу».

Класичні поради для боротьби з опіками білим фосфором доволі нескладні, але забезпечити їх виконання в польових умовах не завжди просто.

Неуражена зона, яку обрано для переміщення особового складу і уражених, можливо не співпадатиме з визначеним заздалегідь пунктом збору поранених. Тому необхідно, щоби в цій зоні була наявна вода, так як горіння білого фосфору йде шляхом самозаймання і найефективнішим способом його гасіння є вимивання фосфору водою. Також можна спробувати струсити частинки речовини, що тільки потрапили на людину, тканиною (шарфом, шапкою, рукавичками тощо). З шкіри можна діставати частинки фосфору пінцетом. Іх можливо помітити за димом, що утворюється при горінні, а також по синьо-зеленій флуоресценції, що особливо помітна в затемненому приміщенні.

Отже при застосуванні БЗР у вигляді білого фосфору:

  1. Захистіть дихальні шляхи зволоженою водою маскою з доступної тканини.

  2. Перемістіться в неуражену зону в сторону протилежну напрямку вітру.

  3. Якщо частки білого фосфору фосфору потрапили на вас, скиньте та струсіть одяг, швидко, але обережно спробуйте скинути частки фосфору, що потрапили на шкіру якоюсь тканиною, спробуйте дістати їх за допомогою якогось підручного засобу (не руками). Так само спробуйте допомогти ураженому товаришу.

  4. Важко поранених транспортуйте, намагаючись уникати контакту з його ураженою шкірою та одягом. Використовуючи волокуші, намагайтесь ретельно оминати уражений ґрунт.

  5. В зоні укриття спробуйте вимити частки фосфору проточною водою або погружаючи кінцівку у ємність з водою, або вибрати частки речовини пінцетом.

  6. Зробіть 5% розчин сульфату міді (мідного купоросу). В нього можна погружати глибоко уражену кінцівку поки не припиниься горіння (виділення диму).

  7. Для припинення дії кислот, що утворилися в рані та спричинили хімічний опік, промийте рану 2% розчином бікарбонату натрію (харчової соди).

  8. Зробіть волого-висихаючу пов’язку змочену 5% розчином сульфату міді. В разі відсутності сульфату міді, використовуйте розчин перманганату калію, який також нейтралізує дію фосфору та припиняє його горіння. Такі пов’язки також використовуйте, якщо не маєте води у достатній кількості.

  9. Дайте пораненному набір таблеток (знеболювальні та антибіотики) з індивідуальної аптечки IFAK

  10. Оцініть глибину ураження та площу опіків (за правилом «дев’яток» чи по площі долоні) Див. При тяжкому ураженні медик підрозділу може прийняти рішення про введення наркотичних знеболювальних засобів.

  11. Якщо опікова рана кровоточить — не зупиняйте кровотечу. В цьому випадку вона не буде значною, а намагання її зупинити сприятиме більшому потраплянню фосфорних токсинів в кровообіг.

  12. Якщо у медика вашого підрозділу є протиопіковий гель (наприклад First Aid Burn Cream) з охолоджуючою, антисептичною та знеболювальною дією або протиопікові серветки, або протиопіковий бинт — застосуйте їх після зняття волого-висихаючої пов’язки з розчином сульфату міді або перманганату калію.

  13. Якщо протиопіковий гель та інші спеціальні протиопікові засоби відсутні продовжуйте накладати волого-висихаючі пов’язки або накладіть стерильні пов’язки на рани.

  14. При накладенні пов’язок надайте таке положення кінцівці, щоби шкіра на ній була максимально натягнутою. Наприклад, зігніть кінцівку, якщо опік переважно на її розгинальній поверхні; повністю розігніть, якщо опік на згинальній поверхні кінцівки.

  15. Знерухомте уражені кінцівки перед евакуацією.

  16. Зігрівайте пораненого! Це особливо важливо, якщо горіння гасилося тривалою дією проточної води, особливо в холодну пору року.

  17. Давайте йому пити солодкий гарячий чай.

  18. При отруєнні від попадання білого фосфору всередину дайте випити блідорожевий! розчин „марганцівки” (впевніться що розчин не містить нерозчинених кристалів перманганату калію) і викличте рвоту.

  19. Евакуюйте пораненого за першої нагоди.

* Температура горіння напалму — 1000-1200°C, пирогелю — 1600-1800°C, білого фосфору — 1200°C