Конікотомія

Конікотомія – це маніпуляція, яка проводиться в екстрених випадках за життєвими показаннями.при обструкції дихальних шляхів. Основна мета конікотомії – забезпечити доступ повітря в дихальні шляхи.

Причиною обструкції може бути стороннє тіло в гортані, поранення в області обличчя і дихальних шляхів, набряк гортані при гострій алергічній реакції, при деяких інфекціях, 

Для забезпечення дихання важливо створити додатковий отвір через розтин трахеї нижче гортані – на рівні перснещитовидної зв’язки.

Орієнтирами при конікотомії служать щитовидний хрящ – великий, розташований на передній поверхні шиї, іноді його називають «кадик», і персневидний, що лежить нижче щитовидного. Між цими хрящами є зв’язка, розсічення якої дає найбільш короткий шлях до просвіту трахеї. При правильному укладанні пацієнта відстань від поверхні шкіри до трахеї стає мінімальною, судини розташовані правіше і лівіше місця розтину м’яких тканин.

174d3e4ef628ce1b021ab4a0dad568e1 Конікотомія: показання, проведення, особливості та відмінність від трахеостомії, ускладнення

Традиційний набір для конікотомії включає скальпель, рукавички, пінцет, ножиці, спеціальна широка голка для проколу зв’язки, перев’язувальний матеріал (вата, бинти, пластир), шприци, конікотомічні трубки різної величини, розчин новокаїну для знеболювання, дезінфікуючі розчини — хлоргексидин, спирт 70% етиловий, знеболюючі, а також інші препарати для підтримки функції серця (кардіотонічні, судинозвужувальні, антигістамінні і т. п.). В екстрених випадках можуть бути використані будь-які підручні засоби – кухонний ніж, трубочка від кулькової ручки або носик від чайника.

Алгоритм конікотомії включає підготовку пацієнта до операції і саме розсічення зв’язки. Перед маніпуляцією хворого укладають на спину, під лопатки кладуть валик, голову закидають для того, щоб трахея максимально наблизилася до шкіри. Після укладання за можливості вимити руки, надягти рукавички, дворазово обробити шкірні покриви шиї розчином антисептика, місце майбутнього розрізу обкласти чистими пелюшками або серветками, ввести розчин новокаїну для знеболювання.

Техніка виконання конікотомії включає:

  • Пошук проміжку між персневидним і щитовидним хрящем за допомогою вказівного пальця;
  • Щитовидний хрящ притискається пальцями для попередження його рухів;
  • В іншу руку береться скальпель, відступивши 2 см від ріжучого краю, і робиться поперечний розріз довжиною до 2 см, за допомогою якого розсікається шкіра і зв’язка між хрящами;
  • В отриманий отвір вводиться розширювач трахеї або ранорозширювач Труссо, а потім – трахеостомічна трубка;
  • Трубка фіксується, розширювач видаляється, починається нагнітання кисневої суміші.

2f6af337b3868032c20207825d0ec53a Конікотомія: показання, проведення, особливості та відмінність від трахеостомії, ускладнення

Техніка виконання екстреної конікотомії

Конікотомія показана дорослим і дітям, які досягли 8-річного віку. Меншим дітям проводити її небезпечно із-за близькості розташування великих судин і нервів, тому в екстрених випадках таким пацієнтам показана пункція трахеї.

Якщо проводиться пункція зв’язки, то замість розтину на шиї у зв’язку вводиться голка під кутом 45 градусів. Для забезпечення кращого доступу повітря може бути використано кілька голок. Якщо під рукою не виявилося спеціальної голки, а є судинний катетер, то після його приміщення в трахею важливо не забути витягти голку, інакше повітря надходити не буде.

1235ddb85a99a849b85af8fc457c86f9 Конікотомія: показання, проведення, особливості та відмінність від трахеостомії, ускладнення

пункційна конікотомія

Дорослим пункція теж може бути проведена, але вона має лише тимчасовий ефект – не більше 40-45 хвилин. Після успішної конікотомії стан хворого починає швидко поліпшуватися, він приходить до тями, рожевіє, налагоджується стабільний пульс та частота дихальних рухів. 

Конікотомія може давати наступні ускладненняі:

  • Ушкодження великих судин шиї і кровотеча;
  • Травма хрящів трахеї, щитовидного хряща;
  • Пошкодження стінки стравоходу, щитовидної залози;
  • Установка трубки в підслизовий шар трахеї або поза її просвітом;
  • Запалення хрящів гортані з подальшим склерозом та звуженням трахеї;
  • Зміна голосу при пошкодженні голосових зв’язок.