НАКЛАДЕННЯ ІМПРОВІЗОВАНОГО ДЖГУТА

У разі відсутності спеціального джгуту, можна зробити джгут з трикутної хустини з аптечки, іншого міцного матеріалу, наприклад з марлі, марлевої пов’язки або смужки тканини, відірваної від одягу. Імпровізований джгут використовується з твердим, схожим на палицю, предметом, який можна використовувати як важіль. Щоб мінімізувати пошкодження шкіри, переконайтеся, що ширина імпровізованого джгута щонайменше два дюйми (5 см).

а. Зберіть матеріали для виготовлення джгута.

(1) Стрічка джгута. Вам знадобиться стрічка з щільного, гнучкого матеріалу, ширина якого, щонайменше, два дюйми (5 см) в складеному вигляді і залишиться такою після того, як джгут будет затягнуто. Найкраще підійде складена трикутна хустка з аптечки або зроблена з доступного матеріалу (марля, постільна білизна, тощо). Також можна використовувати пояс, стропи від несучих елементів, бинт або відірваний від одягу рукав. Не використовуйте провід або шнурки від черевиків в якості пов’язки для джгута. Широкий джгут захистить тканини під ним, коли джгут буде затягнуто. Якщо використовувати дуже вузький джгут, нервові закінчення і кровоносні судини під джгутом можуть серйозно постраждати.

На малюнку 7-5 показано, як складати тканину в косинкову пов’язку. Шматок матеріалу квадратної форми шириною близько одного метру розрізається навпіл по діагоналі (основа), щоб вийшло дві трикутних пов’язки. З кожної трикутної пов’язки можна зробити косинкову пов’язку.

Малюнок 7-5. Складання квадратного шматка матеріалу або марлі в стрічку джгута.

(2) Жорсткий важіль. Жорсткий важіль необхідний для того, щоб затягнути стрічку джгута. Ви можете зробити важіль до початку бойового завдання і зберігати його у вашій аптечці. Якщо у вас немає такого важеля, можна використовувати міцний жорсткий об’єкт, як показано на малюнках 7-7 і 7-8, якщо підходящого матеріалу немає під рукою, спробуйте використати шомпол від автомату.

(3) Фіксуючі матеріали. Для фіксації жорсткого важеля після затягування стрічки джгута необхідні додаткові матеріали. Шматок тканини, інша косинка, бинт, скотч можуть послужити як фіксуючий матеріал.

b. Виберіть місце накладення джгута.

Виберіть місце на 5-10 см вище краю рани або місця ампутації.

(1) Якщо рана або місце ампутації розташовані на плечі або стегні, виберіть місце на 5-10 см вище краю рани або місця ампутації.

(2) Якщо рана або місце ампутації знаходяться нижче ліктя або коліна, спочатку оберіть місце на 5 см вище краю рани або місця ампутації. Якщо імпровізований джгут, накладений нижче коліна або ліктя, не зупиняє кровотечу, накладіть другий джгут на 5-10 см вище суглоба (колінного або ліктьового). Не знімайте перший джгут до тих пір, поки не накладете другий джгут.

! Не накладайте джгут поверх суглоба або місця перелому.

с. Накладіть імпровізований джгут.

(1) Накладіть матеріал джгута навколо обраного місця.

(2) Зав’яжіть стрічку на піввузол (так само, як перша частина при зав’язуванні шнурків) (Малюнок 7-6).

Малюнок 7-6. Накладення імпровізованого джгута вище коліна.

(3) Помістіть важіль на верх піввузла.

(4) Зав’яжіть повний квадратний вузол (інші назви цього нековзаючого вузла — пластовий вузол, прямий вузол, square knot) поверх важеля (малюнок 7-7).

Малюнок 7-7 Фіксація жорсткого важелю за допомогою повного вузла.

(5) Закручуйте важіль (малюнок 7-8) за годинниковою стрілкою або проти неї доти, поки джгут не буде затягнуто і яскраво-червона кровотеча не припиниться. Яскраво-червона кров надходить з постраждалої артерії. Як правило, більш темна кров надходить з вени. Темна кров може сочитися навіть після накладення джгута належним чином. Коли польова обстановка дозволить, перевірте пульс нижче джгута. Нижче джгута пульс не повинен прощупуватися. Якщо пульс прощупується, спробуйте затягнути джгут сильніше. Якщо затягування джгута не приводить до припинення дистального пульсу, накладіть другий джгут відразу над першим, затягніть його і перевірте пульс ще раз.

Малюнок 7-8. Закручування важеля для затягування джгута.

(6) Обмотайте шматок фіксуючого матеріалу, наприклад косинкову пов’язку або відірваний шматок одягу, навколо кінцівки. Потім обмотайте кінці матеріалу навколо одного кінця важеля, щоб зафіксувати його і не дозволити джгуту послабитися.

(7) Зав’яжіть кінці фіксуючого матеріалу нековзаючим (пластовим) вузлом (малюнок 7-9).

Малюнок 7-9. Фіксування жорсткого важеля додатковими матеріалами.

Позначте час! Напишіть літеру «Т» і час накладення джгута на шкірі пораненого за допомогою незмивного маркеру. Буква «Т» попередить медичний персонал про те, що було накладено джгут. На C.A.T. турнікеті є місце на фіксуючій стрічці, де ви можете записати час накладення джгута замість того, щоб писати його на шкірі потерпілого.

Перев’язка місця ампутації. Після того, як джгут накладено на місце ампутації руки або ноги, накладіть пов’язку з м’якого абсорбуючого матеріалу на кінець культі і зафіксуйте пов’язку бандажем. Пов’язка допоможе запобігти додатковому зараженню рани. Вона також допоможе захистити рану від додаткового ушкодження.

Коли тактична ситуація дозволить переконайтеся в тому, що накладений джгут ще потрібен (кровотечу не можна зупинити іншими засобами), і він виконує свої функції.

— перевірте дистальний пульс у пораненого нижче джгута (зовнішній край зап’ястка на руці чи в точці знизу і позаду внутрішньої лодижки на нозі). Якщо пульс прощупується, спробуйте затягнути джгут сильніше або накладіть другий джгут паралельно і поряд (вище) накладеного джгута. Цей захід дозволить запобігти синдрому підвищеного внутрішньофасціального тиску або не дозволить гематомі, що розповсюджується, загрожувати життєздатності кінцівки.

— Якщо джгут, накладений нижче коліна або ліктя, не зупиняє артеріальну кровотечу, накладіть другий джгут на два дюйми вище суглоба.

— Не накривайте джгут. Залиште його доступним погляду, щоб медичний персонал зміг його відразу виявити.

— Кожен раз переміщаючи пораненого, перевіряйте джгут, щоб переконатися в тому, що він як і раніше зупиняє кровотечу.

Зупинка кровотечі без використання джгутів.