Лекція 6. Медичне сортування.

он лайн курсМедичне сортування (Triage)

 На кожному з етапів надання допомоги пораненим практично завжди виникає ситуація невідповідності наявних медичних ресурсів кількості поранених. Тому виникає потреба визначення черговості надання медичної допомоги пораненим та їх евакуації.

Медичне сортування — це процес визначення пріоритетності надання допомоги пораненим в залежності від складності їх стану.

 Під час Першої світової війни французькі медики вперше застосували метод медичного сортування за принципом поділу поранених на тих, хто скоріш за все:

    1. виживе, в разі надання невідкладної допомоги або загине за її відсутності;

    2. виживе, незалежно від наданої допомоги;

    3. помре, незалежно від наданої допомоги.

Такий примітивний підхід може застосовуватись і зараз на ранніх етапах домедичної допомоги, що проводиться неспеціалістами. Але насправді саме цей підхід і лежить в основі всіх найсучасніших керівництв по медичному сортуванню.

Основні зусилля сучасної тактичної медицини спрямовані на порятунок поранених, загибелі яких можна запобігти, тобто виявлення критичної першої категорії невідкладних поранених, які без допомоги можуть загинути від кількох хвилин до кількох годин. Крім цієї категорії невідкладних, що маркуються червоним кольором наразі традиційно виділяють категорії відкладених (жовтих), мінімальних (зелених) та очікуючих (чорних або в деяких класифікаціях синіх) поранених.

Невідкладні. Для їх виявлення використовуємо правило C-A-B-C! (Критична кровотеча, проблеми з диханням, розлади циркуляції – шок). Для запобігання смерті чи суттєвої втрати працездатності ця група поранених вимагає допомоги від кількох хвилин до двох годин з моменту їх прибуття. Процедури для такої категорії повинні зосереджуватися на пацієнтах із високими шансами на виживання при невідкладному втручанні. Такі поранення включають:

Критичну кровотечу з кінцівок.

• Внутрішню кровотечу та інші не контрольовані кровотечі.

• Обструкцію дихальних шляхів або потенційний ризик її виникнення.

• Напружений (клапанний) пневмоторакс.

Поранення тулуба, шиї або тазу, що супроводжується шоком.

Поранення голови, яке вимагає термінової декомпресії.

Загрозу втрати кінцівки.

Множинну ампутацію кінцівок.

Відкладені. До цієї групи входять ті, хто потребує хірургічного лікування, але чий загальний стан дозволяє відтермінувати лікування, як правило протягом не більше 6 годин, без надмірної загрози для життя, кінцівок чи зору. Таким пацієнтам потрібне підтримання життєвих функцій (напр., регідратація (введення рідини), стабілізація переломів, застосування антибіотиків, катетеризація сечового міхура, шлунку, знеболення). Поранення включають:

Пошкодження торсу тупим предметом або проникаючі поранення без ознак шоку.

Переломи.

Пошкодження м’яких тканин без сильної кровотечі.

Переломи кісток обличчя без непрохідності дихальних шляхів.

Ушкодження очного яблука.

Несмертельні опіки, що не становлять безпосередньої загрози життю (дихальним шляхам, респіраторній системі) або кінцівкам.

Мінімальні. Ця група включає відносно незначні поранення (напр., незначні розриви, подряпини, переломи дрібних кісток або незначні опіки. При цьому пацієнти цілком можуть ходити, про себе подбати чи обійтися мінімальною медичною допомогою. Таких поранених можна залучати для допомоги при перевезенні чи навіть догляді за іншими пораненими.

Очікуючі. Це група поранених, які очікувано не можуть дістатися до допомоги вищого рівня живими та перевантажують медичні ресурси за рахунок лікування пацієнтів, яких можна врятувати. Пацієнтів в очікуванні не можна покидати, але їх потрібно відділити від інших поранених і періодично проводити повторний огляд. Такі постраждалі потребують персоналу, який може слідкувати за їхнім станом і забезпечити їм симптоматичне лікування. Це такі поранені:

Що надходять без ознак життя чи показників життєво важливих функцій, незалежно від механізму травми.

Наскрізне вогнепальне поранення в голову, що супроводжується комою.

Відкрита травма таза з неконтрольованою кровотечею та шоком IV ступеню.

Важкі опіки без задовільного шансу на виживання чи одужання.

Ушкодження верхньої частини спинного мозку.

Рішення не надавати допомогу пацієнтові, якого за інших, менш екстремальних умов, можна було б урятувати, — надзвичайно складне для персоналу, що здійснює сортування. Однак першочерговою в цих випадках є загальна мета – забезпечення максимальної допомоги якнайбільшій кількості пацієнтів.

При сортуванні особливого підходу вимагають поранені:

  • у яких залишилися боєприпаси, що не вибухнули. Таких пацієнтів необхідно негайно відділити та лікувати в останню чергу, застосовуючи процедури особливого поводження з такими пораненими;

  • поранені, що надходять із зараженням, отриманим на полі болю, де використовувалася ядерна та/або біологічна, та/або хімічна зброя. Таких постраждалих потрібно знезаразити перед допуском до лікувального закладу. Догоспітальну допомогу може бути надано на вулиці біля лікувального закладу за допомогою належним чином захищеного персоналу;

  • поранені, що є військовополоненими чи затриманими — важливо вчасно виявити терористів-смертників та «людські міни-сюрпризи» за допомогою ретельного огляду, роззброєння та відсіювання усіх постраждалих перед їх допуском до зон надання медичної допомоги, включно із зоною сортування;

При проведенні медичного сортування немедиками може застосовуватись алгоритм START (Simple Triage And Rapid Treatment – Просте Сортування Та Швидка Допомога). Для виявлення і навчання осіб, що найкраще підходять для ролі сортувальника, необхідно проводити спеціальні навчання щодо поведінки у ситуаціях виникнення масових жертв. Кожний боєць-рятувальник має вміти проводити просте сортування з метою визначення пріоритетності в самостійному наданні допомоги, а також в ситуації масового надходження поранених у пункти збору для допомоги медикам підрозділу. 

Алгоритм сортування START

triage

Протягом перших шести лекцій ви дізналися, що необхідно робити на різних етапах допомоги пораненим. Пам’ятайте правило C — A — B — C (Критична кровотеча – Дихальні шляхи – Дихання – Циркуляція). Це ваш секрет, знання якого завжди допоможе вам не втратити контроль над ситуацією в самих екстремальних умовах і робити всі дії в оптимальній послідовності.

Наступні три лекції навчать вас, як робити ефективні маніпуляції при критичних та інших кровотечах, обструкції (непрохідності) дихальних шляхів, порушеннях дихання при пораненні грудної клітки.

Але не забувайте, що тільки практичні регулярні тренувальні вправи допоможуть вам закріпити отриманні знання та здобути справжні вміння з ТМ.

Отже, наступна лекція присвячена боротьбі з головними небезпеками для поранених — кровотечами.