— Інфекції

Інфекція — стан, коли в організм потрапляють чужорідні агенти (бактерії, віруси, гриби та інші мікроорганізми), які розмножуються і чинять хвороботворний ефект безпосередньо або через токсини, які вони виробляють.

Інфекції підстерігають людину усюди. Особливо, коли людина знаходиться в нетипових для себе умовах — високої чи низької температури, вологості, отримує більші ніж звичайно фізичні та психічні навантаження, коли важко дотримуватись гігієнічних умов. Саме в таких умовах часто перебувають мандрівники, які дуже легко можуть «підхопити» інфекцію, але так само, при дотриманні елементарних профілактичних заходів, в більшості випадків легко можна запобігти зараженню.

Людина постійно контактує з величезною кількістю мікроорганізмів, але викликати інфекційний процес здатна лише мізерно мала їх частина, приблизно одна з тридцяти тисяч. Ця здатність значною мірою визначається здатністю мікроорганізму викликати захворювання (патогенністю збудника).

Інфекції розповсюджуються різними шляхами:

  • Контактно-побутовий шлях, коли захворювання передається безпосередньо або через предмети, що оточують хворого. Тут розрізняють власне контактний шлях — передача збудника здійснюється через перенесення збудника на шкіру або слизову оболонку при контакті з хворою людиною (герпес, інфікування ран, інфекції, що передаються статевим шляхом, в т.ч. ВІЛ-інфекція, тощо); фекально-оральний шлях — передача збудника з кишечника хворої людини або тварини (через грунт, воду, продукти харчування, немиті руки, забруднені предмети — при їх облизуванні малими дітьми) через рот в організм іншої людини (кишкові інфекції, черевний тиф тощо).
  • Повітряно-крапельний шлях, коли інфекція передається через крапельки слини, що потрапляють у повітря при розмові, чханні, кашлі. Так можуть передаватися туберкульоз, грип, коклюш, дифтерія, кір тощо.
  • Через укуси кровосисних членистоногих (наприклад, кліщовий енцефаліт, малярія, сипний тиф).
  • Парентеральний шлях, коли збудник впроваджується в організм, минаючи шлунково-кишковий тракт, тобто через кров, у тому числі при багаторазовому використанні шприца (СНІД, гепатит B та інші).
В плані надання першої допомоги актуальними є групи наступних інфекцій:
  • кишкові інфекції;
  • інфекції дихальних шляхів;
  • інфекції зовнішніх покривів.
Ознаки захворювання, перша допомога при інфекціях та їх профілактика.
Кишкові інфекції. 
При різкому погіршенню самопочуття: виник головний біль, зіпсувався апетит, а температура підвищилася до 38-39 ° С (не завжди),  через кілька годин з’явилися нудота і блювота, сильно заболів живіт, почався пронос і здуття живота, то імовірно, це є прояви кишкової інфекції. Симптоми розвиваються дуже швидко: через 6-48 годин після потрапляння хвороботворних мікробів в організм. Дізнайтесь, чи не їв, пив постраждалий щось підозріле, чи не забував мити забруднені руки перед їжею, чи не контактував з хворим із подібними симптомами? Можливо це небактеріальне отруєння (наприклад, грибами або ліками).
Якщо хворий почав скаржитися на сухість у роті, раптове погіршення зору, «сітку» перед очима, двоїння предметів, у нього виникла косоокість та інші очні розлади, а особливо коли з’являється утруднене дихання, не зволікаючи, викликайте швидку! Це ознаки смертельно небезпечного ботулізму, а при цій хворобі рахунок може йти на години і хвилини. Алкоголь, який знешкоджує ботулотоксин, в стадії, коли він вже потрапив у кров, і наявні вказані симптоми захворювання, вживати вже не має сенсу.

При підозрі на іншу гостру кишкову інфекцію також обов’язкова консультація спеціаліста. Особливо, якщо блювота і пронос приймають загрозливі форми.

Покладіть хворого в ліжко. Якщо у людини озноб, накрийте його теплою ковдрою і покладіть в ноги грілку. Хворому необхідно виділити окремий посуд. Всім, хто контактує з хворим необхідно ретельно дотримуватися правил особистої гігієни.

Промийте хворому шлунок: дайте йому випити 1-1,5 л води, а потім необхідно викликати блювоту.
Постійно давайте хворому тепле пиття, наприклад, неміцний чай з цукром. Відновити втрату рідини і солей при виснажливих блювоті і проносі допоможе розчин «Регідрону» (1 пакетик порошку на 1 літр кип’яченої води) в разі відсутності можна давати соляно-лужну суміш  (на 1л води 1ч.л. солі + ½ ч.л. соди).
Для виведення мікробів і токсинів з організму, дайте хворому активоване вугілля  або будь-який інший сорбент: «Смекту», «Ентеросгель»,  і т.п.

Дайте препарати з аптечки для знешкодження збудника інфекції — «Ніфуроксазид», «Фталазол», «Левоміцетин» тощо.
Від сильного болю в животі позбавить «Но-шпа».
Дієта: рисова каша на воді, солодкий чай, терті яблука, кисломолочні продукти. Продукти, які посилюють бродіння в кишечнику (молоко, чорний хліб, бобові, буряк, огірки, капуста)  протипоказані.

Інфекції дихальних шляхів.

Інфекції дихальних шляхів передаються, як правило, повітряно-крапельним шляхом при розмові, чханні, кашлі, а також контактним шляхом, через занесення збудників до рота чи слизових оболонок руками чи предметами, забрудненими слиною хворого.

До цих інфекцій відносяться найпоширеніші захворювання у людей — гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ). В побуті ГРВІ часто називають грипом, що неправильно, так як грип один з багатьох різновидів ГРВІ. В більшості випадків, всі інші інфекційні захворювання дихальних шляхів є ускладненнями ГРВІ, що неефективно лікувались або виникли в результаті недостатньої опорності організму людини.

Симптоми, які викликаються збудниками ГРВІ, дуже схожі.  З цієї  причини точно встановити, який саме збудник став причиною конкретного випадку хвороби, опираючись лише на дані огляду хворого, практично неможливо.

Інкубаційний період час від зараження до появи симптомів при ГРВІ складає від декількох годин до 3-х діб (в середньому 2 доби). Далі починає проявлятися  клінічна картина ГРВІ, що складається з катарального та інтоксикаційного синдромів.

Катаральний синдром: сухість, першіння та біль у горлі; кашель, спочатку сухий, потім вологий; закладеність носа, чхання; зміна голосу; почервоніння очей, сльозотеча.

Інтоксикаційний синдром: підвищення температури; озноб; біль у суглобах і м’язах; можливий розвиток нудоти, блювоти, втрати свідомості.

Допомога при ГРВІ.

Виділити хворому окремий посуд, по можливості ізолювати, давати багато пити теплого пиття , в перші  добу ефективні противірусні засоби типу Амізону, оксолінова мазь. Ці ж засоби застосовувати оточуючим для профілактики. При підвищенні температури більше 38 градусів дати жарознижувальні препарати (аспірин, парацетамол, комбіновані препарати типу Фервексу та ін.) Викликати лікаря для виявлення та запобігання ускладнень у вигляді запалень пазух носа, вуха, бронхів, легенів та ін.

 Інфекції зовнішніх покривів

Інфекції зовнішніх покривів — дуже різноманітна група інфекцій.
Найбільшу небезпеку являють собою інфіковані відкриті рани. Про те як запобігти ускладненням і як правильно обробити рани йшлося в розділах Порізи і подряпини та Рани і кровотечі. В разі, якщо інфікування призвело до запалення — шкіра довкола рани почервоніла, в рані наявний гній, підвищилася загальна температура у хворого, його треба якнайскоріше показати лікарю. Якщо зробити негайно це неможливо, на рану накласти мазь з антибіотиком (Левомеколь). Маззю просочити стерильні марлеві серветки, якими заповнити рану. Перев’язки здійснювати щодня до повного очищення рани від гнійно-некротичних мас.

Забруднені рани є джерелом хвороби мандрівників — правцю, від якої вмирають двоє з трьох уражених цією хворобою. Тому всім, особливо тим, хто веде активний спосіб життя, необхідно мати щеплення проти збудника цієї смертельно небезпечної хвороби. (Щеплення робиться в 6, 16 років і далі повинно робитися кожні 10 років) В разі, якщо постраждалий не щеплений або відсутні відомості про щеплення йому необхідно ввести протиправцеву сироватку в найближчому травмпункті.

Симптоми правцю можуть проявитися в період від 2 днів до 2 місяців після поранення, опіку, обмороження.  При цьому з’являються болі і скутість при рухах нижньою щелепою і м’язами живота або спини, утруднення при ковтанні. Потім стає важко відкривати рот, напружуються і судорожно скорочуються м’язи обличчя. Обличчя хворого стає схожим на маску з фіксованою сардонічною посмішкою. Протягом 1-3 діб починаються дуже болісні судоми, що охоплюють всі м’язи тулуба, хворий вигинається дугою, опираючись на п’яти і потилицю. призводять до порушення дихання. Притомність при правці збережена. При появі якихось з цих симптомів  необхідна термінова госпіталізація постраждалого в реанімаційне відділення.

Укус кліща може призвести до небезпечного захворювання кліщового енцефаліту. Якщо людина підпадала під напад кліща, рекомендується спостерігати за нею протягом наступних трьох місяців і в разі  почервоніння місця укусу, підвищення температури тіла, виникнення  м’язового болю,  головного болю, що зростає за своєю інтенсивністю, нудоти, блювоти, запаморочення — звернутись до лікаря.

Герпес вірусне захворювання з характерним висипом згрупованих дрібних пухирців на шкірі та слизових оболонках. «Простуда на губах» це зовсім не «безневинний стан». Герпес є наразі однією з найбільш розповсюджених неконтрольованих інфекцій людини. Генітальний герпес став справжнім лихом сучасної медицини у всьому світі. Герпес може уражати шкіру, порожнину рота, очі, статеві органи, може викликати герпетичні ГРВІ, пневмонію, гепатит, панкреатит, захворювання центральної нервової системи,   герпес новонароджених.

У розвитку герпетичних пухирців  виділяють чотири стадії: еритемну, везикульозну (пухирцеву), кіркову та клінічного одужання.

Вірус герпесу передається безпосереднім контактним шляхом, а також за допомогою предметів ужитку. Можлива також передача інфекції повітряно-крапельним шляхом. Герпес проникає через слизові оболонки порожнини рота, верхніх дихальних шляхів і статевих органів.

З метою профілактики необхідно дотримуватись звичайних правил гігієни, користуватись в мандрівках індивідуальним посудом, не пити з загальних пляшок. Особливо небезпечно недотримання правил гігієни, якщо в групі є людина з клінічними проявами герпесу.

Ураженим цією хворобою потрібно дбати про підвищення свого імунітету, займатись спортом, загартовуватись, а в індивідуальній аптечці завжди мати спеціальні антигерпетичні засоби (Ацикловір, зовіракс або інші подібні).

Розглянемо наступну тему «Забої, синці«.