— Опіки

 

Постраждалі від опіків потребують різного підходу при наданні першої допомоги та подальшого лікування в залежності від глибини та поширеності ураження. Опіки суттєво різняться між собою, від відносно нешкідливого сонячного опіку до небезпечних для життя опіків третього-четвертого ступеню викликаних відкритим вогнем, електричним струмом.
Давайте ознайомимось з ознаками опіків різних ступенів та методами допомоги при них. 
 
  • Опік першого ступеню, як правило, супроводжується почервонінням і невеликим набряком шкіри. Лікування незначного опіку починається з інтенсивного охолодження ураженої ділянки. Якщо можливо, тримайте опечену кінцівку чи іншу частину тіла під холодною проточною водою протягом принаймні 10 хвилин. Якщо проточна вода не доступна помістіть місце опіку в ємність з холодною водою (ванна, відро, каструля, глибока тарілка) або використовуйте змочену холодною водою чисту тканину.  Охолодження місця опіку значно зменшить біль та набряки і значно покращить подальше лікування рани. Зніміть коштовності чи тісний одяг в місці опіку до того, як в ураженій ділянці почне розвиватися набряк. Нанесіть лосьйон від опіків чи «Пантенол» і накладіть стерильну пов’язку на місце опіку. 
  • Опік другого ступеню призведе до більш глибокого, більш інтенсивного почервоніння шкіри, набряк шкіри при цьому значно більший, утворюються пухирі. Перша допомога при опіку цього типу аналогічна опіку 1-го ступеня. Але тому що пошкодження шкіри є більш поширеним треба особливо піклуватися про те, щоб уникнути інфекції та надмірного рубцювання. Головна відмінність у веденні рани в подальші дні. Тримайте рану в чистоті, щоденно змінюйте пов’язку.  Для запобігання інфекції використовуйте мазі з антибіотиками такі як Левомеколь, Левосин, Пантенол. 
  • Опік третього ступеню може бути досить оманливим. На цій стадії руйнуються верхні, а то і всі шари шкіри, в тому числі і нервові рецептори.  В результаті постраждалий може не відчувати болі.  В ураженому місці можуть з’явитися сірого або коричневого кольору кірка (струп) і з’являється пухир з рідким або желеподібним вмістом і кольором від жовтого до бордового.  Якщо одяг жертви продовжує тліти, загасіть його водою. Наберіть 1-0-3 і негайно викличте швидку. Не знімайте  одяг з постраждалого, так як це спричинить інфікування ран. За можливості, накрийте опіки мокрою стерильною марлею, бинтом, іншою чистою тканиною, щоб зменшити біль і набряки. Якщо ви помітили, що у жертви розвивається шок, вона втрачає свідомість, будьте готові до виконання СЛР.
  • Опік четвертого ступеню характеризується ушкодженням тканин, що лежать під шкірою. наявний коричневий або чорний різної товщини і щільності опіковий струп, крізь який можуть проглядати тромбовані кровоносні судини. Допомога така ж, як при опіку третього ступеню. 

В оцінці важкості ушкодження, крім глибини опіку, важливе значення має визначення його площі, яка виражається в процентах до загальної

Правило дев'яток

Мал. 1. Правило дев’яток

поверхні тіла. З цією метою використовують правило дев’яток, згідно якому площа голови і шиї і кожної верхневої кінцівки рівна 9%, передня, задня поверхня тулуба і кожна нижня кінцівка — 18%, промежина – 1%. Площа долоні у дорослої людини складає приблизно 1% від загальної поверхні тіла. Див. мал. 1.

Легкий опіковий шок може вже почати розвиватися у дорослої людини з опіками площею від 10% поверхні тіла та до 10 % при глибоких опіках. У дітей шок може розвиватися і при менших площах ураження. Якщо площа ураження більша — розвивається більш важкий шок. При легкому шоці свідомість ясна, хворий спокійний. Шкіра бліда, може бути м’язовий тремор іноді озноб. Пульс прискорений, 90-100 уд. за хв, ритмічний, артеріальний тиск нормальний. Температура тіла нормальна або трохи знижена. По мірі зростання важкості шоку порушується свідомість, настає збудженість, тривога, потім заторможеність, температура тіла та артеріальний тиск знижується, пульс прискорюється.
При наданні ПМД для профілактики опікового шоку та для боротьби з шоком, що розвивається необхідно обов’язково давати або вводити постраждалому знеболювальні препарати, інтенсивно охолоджувати уражену ділянку на початковому етапі, поїти постраждалого соляно-лужною сумішшю  (на 1л води 1ч.л. солі + ½ ч.л. соди), давати гарячий міцний чай, каву. Прикрити постраждалого з метою зігріти його. Укласти його з припіднятими  ногами. Вжити заходів до найскоршої госпіталізації постраждалого.
Опіки ультрафіолетовими променями. Опіки викликані ультрафіолетовими променями є дуже частою причиною, що вимагає першої медичної допомоги. Властивості ультрафіолетового випромінювання (УФВ) та його вплив на живі істоти залежать від жорсткості випромінювання. Джерелами цього випромінювання є сонце,  кварцеві лампи, а також прилади, що використовують електричну дугу (зварювальні апарати).
За міжнародною класифікацією УФВ ділиться на UVA (довгі хвилі) , UVB (середні хвилі), UVC (короткі хвилі). Ультрафіолетовий спектр сонячного випромінення, що сягає поверхні Землі складається в основному з UVA- випромінення відносно безпечного і в помірних дозах корисного. Влітку з 10 до 16 години в сонячному випроміненні присутня значна кількість UVB-хвиль, які можуть спричинити опіки шкіри та очей. UVC-хвилі повністю відсутні в сонячних променях, через те, що цілком поглинаються озоном та киснем атмосфери Землі, але вони з надлишком присутні при роботі зварювального обладнання, що використовує електричну дугу. UVC-промені можуть бути причиною важких опіків тканин людини, насамперед шкіри та очей.
На відміну від термічних опіків, при сонячних опіках та опіках іншими UV-променями дія уражуючого фактору є абсолютно безболісною. Тому, реакція уражених тканин, як при опіках шкіри так і очей, проявляється через 6-8 годин після впливу УФВ.  
Опіки шкіри виникають при тривалому перебуванні під сонцем, в соляріях, під кварцевими лампами. Найчастіше це опіки першого ступеню, але можуть бути і більш глибокі та небезпечні опіки, що виникають внаслідок тривалого перебування під дією УФВ. Допомога при УФВ опіках аналогічна описаній вище допомозі при термічних опіках, але до неї доцільно ще додати антигістамінні (протиалергічні) препарати.
Опіки шкіри викликані УФВ можуть бути небезпечними в подальшому, бо є однією з причин виникнення раку шкіри. З цією метою необхідно особливо берегти дітей. Отже, для профілактики опіків шкіри: — уникайте сонця в години пік в період з 10 до 16 години, — носіть капелюх з крислатими краями, — використовуйте сонцезахисний крем з факторами захисту від UVA та UVB-променів кожні дві години та після купання (дивіться маркування кремів: фільтри IPD і PPD захищають від UVA, SPF — це захист від UVB-променів).

ФОТООФТАЛЬМІЯ — загальна назва уражень очей від дії УФВ. Розрізняють електроофтальмію — хворобу зварювальників, та «снігову сліпоту», що розвивається у альпіністів, лижників, зимових рибалок та мандрівників, полярників — тобто людей, що тривалий час знаходяться в сонячну погоду в місцях повнісю вкритих снігом, який відбиває сонячне випромінення і значно збільшує інтенсивність та вплив УФВ на очі людини. Фотоофтальмія також може виникнути при ураженні очей ультрафіолетом від кварцевої лампи, при намаганні дивитись на сонце незахищеними очима тощо. Найбільш частим ураженням УФВ є електроофтальмія. Страждають від неї не тільки не досвідчені зварювальники, але і працівники, що допомагають при зварювальних роботах, сторонні спостерігачі, особливо діти, що проявляють надмірну цікавість. При близькому та тривалому перебуванні в районі зварювальних робіт без спеціального захисту не рятують навіть закриті повіки — частина променів долають цю перешкоду і ушкоджують поверхневі тканини очей.

Мал. 2. Електроофтальмія

Через 6-8 год після опромінення в очах з’являються перші відчуття «піску за повіками», потім почуття дискомфорту в очах швидко наростає і ще через 1-2 год розвивається різко виражений рогівковий синдром: гострий біль в очах, світлобоязнь, спазм повік, сльозотеча (Мал.2) Зір звичайно не страждає. Постражлалі вкрай неспокійні. Спостерігається помірний набряк і почервоніння повік, набряк кон’юнктиви. Перша допомога спрямована на ослаблення болісних симптомів,  стимуляцію заживлення і профілактику інфікування мікроерозій рогівки. Постраждалого треба помістити в затемнене приміщення, очі бажано тримати відкритими. Компреси з холодної води та промивання очей проточною водою дещо послаблюють больові відчуття та сприяють зменшенню набряку. Таку допомогу можна застосовувати поки ви не приготуєте ліки до надання першої допомоги. Дайте постраждалому знеболювальне (парацетамол, аспірин, анальгін, ібупрофен тощо), антигістамінний (протиалергічний) препарат (супрастин, тавегил, цетрин, лораталин, тощо) Закапайте розчин місцевого анестетика, наприклад лідокаїн 2%. Дія місцевих анестетиків триває до 30 хвилин, але користуватися ними слід не більше 4 разів на день для запобігання ускладнень; Добре зарекомендував себе при фотоофтальмії альбуцид (сульфацил натрію 20%), який можна застосовувати кожні 20-30 хвилин. Для зменшення набряку повік можна продовжувати прикладати холодні примочки з водою або розчином питної соди або борної кислоти 2%. З народних методів добру репутацію має картопля, яку розрізають та прикладають до очей або прикладають у вигляді кашки через марлю. Можна також використовувати очні мазі з антибіотиком, а також очні гелі з актовегином чи солкосерилом. У більшості випадків всі симптоми фотоофтальміі безслідно проходять за 1-3 дні після чого настає повне одужання. Не тільки висока, але і низька температура можуть викликати серйозні термічні травми у людей. Розглянемо далі тему «Відмороження»