— Колоті та укушені рани

На відміну від  ран, розглянутих в попередній темі “Рани і кровотечі” колота рана займає особливе становище. Вона, як правило, не призводить до значних кровотеч, хоча і може бути дуже болючою, але в той самий час ззовні може виглядати зовсім безпечною, тому що шкіра навколо рани швидко закривається. Насправді колоті рани несуть значний ризик зараження і, якщо її залишити без уваги, це може призвести до серйозних ускладнень. 

Крім того, велику небезпеку являють собою проникні колоті рани, коли колючий предмет проникає у порожнини тіла людини. При цьому є великий ризик ушкоджень оболонок, органів та інших структур цих порожнин.
Різновидом колотої рани можна вважати укушену рану. Укушена рана являє собою ще більшу небезпеку, так як слина може містити безліч мікробів, серед яких найбільш небезпечними є збудники сказу. Всупереч поширеній думці, укус людини може бути іноді більш небезпечним, ніж тварини, тому що людська слина містить набагато більше видів бактерій, які можуть викликати інфекцію.

Якщо рана досить глибока і має місце стійка кровотеча, зверніться за медичною допомогою. Терміновій госпіталізації також підлягають постраждалі з проникними колючими та колючо-різаними ранами з ушкодженням порожнин (черевної, грудної порожнини, черепної коробки, суглобів).

В інших випадках вжийте наступнихі заходів:

Зупиніть кровотечу. При неглибоких колотих ранах кровотеча зазвичай припиняється сама собою внаслідок змикання тканин довкола вузького раньового каналу. Якщо кров не зупиняється, злегка притисніть ранку шматочком чистої тканини або бинта.
Очистіть рану. Область навколо ранки ретельно промийте з милом і чистою мочалкою. Дрібні поверхневі сторонні частинки можна видалити за допомогою пінцета, обробленого спиртом. Ретельна обробка рани знижує ризик зараження правцем.
Нанесіть антибактеріальну мазь. Після обробки рани нанесіть тонкий шар антибактеріальної мазі (левомеколь, неоспорин тощо) так, щоб поверхня рани залишалася вологою. Ці заходи перешкоджають розвитку інфекції.
Накладіть асептичну пов’язку. Загоєння на повітрі зазвичай відбувається швидше, однак пов’язка охороняє рану від забруднення і занесення інфекції.
Регулярно змінюйте пов’язку. Міняйте пов’язку принаймні раз на добу. Робіть це кожного разу, коли пов’язка забрудниться чи намокне.

Уважно стежте за раною протягом кількох наступних днів!
Звертайте увагу на ознаки інфікування рани. Якщо рана довго не заживає або ви помічаєте почервоніння, гнійні виділення, підвищення температури шкіри або припухлість в області рани, зверніться до лікаря.
Якщо рана глибока, забруднена слиною людини або тварини або знаходиться на стопі, після надання першої допомоги зверніться до лікаря, який вирішить питання доцільності імунізації правцевим анатоксином протягом 48 годин після травми.

Якщо рана нанесена не домашніми тваринами (особливо бродячою собакою чи дикими тваринами), можливе зараження сказом. Лікар призначить вам лікування і порекомендує пройти курс вакцинації проти сказу. Про такі події слід повідомляти до лікувальної установи. Тварина по можливості повинна бути виловлена для 10-денного ветеринарного спостереження.

Тепер настав час навчитися техніці накладення пов’язок.