— Рятування потопаючого

Статистика твердить, що тонуть в основному ті, хто вміє плавати. Причиною є невміння правильного управління своїми можливостями. Крім того, відомо, що збільшення ступенів свободи веде до збільшення ступенів небезпеки.

Для безпечного плавання достатньо дотримуватись найпростіших правил безпечної поведінки на воді:

не пірнати в незнайомих місцях;
не запливати за буйки;
не випливати на судові водні шляхи (фарватер) і не наближатися до суден;
не влаштовувати ігор у воді, пов’язаних із захопленнями;
не плавати на надувних матрацах або камерах при вітрі з берега;
не купатися в нетверезому вигляді.

Втім, є й інша, головна причина загибелі у воді: спочатку самовпевненість, а потім страх. Причому відомо, що і від того і від іншого часто рятують знання.

Наприклад, у плавця починає зводити ногу. Знаючи, що це звичайна ситуація, ви повинні на секунду зануритися з головою у воду і, розпрямивши ногу, сильно рукою потягнути на себе ступню за великий палець. Якщо не знати цього прийому, легко злякатися і, втрачаючи сили і збиваючи дихання, намагатися плисти до берега, а там вже — як пощастить.

До речі, одночасно з умінням плавати абсолютно необхідно навчитися і відпочивати у воді.

Кращий спосіб — лежачи на спині. Спокійно розправивши руки і ноги, лягти головою на воду і розслабитися, лише злегка допомагаючи собі утриматися в горизонтальному положенні. Набрати в легені повітря, затримати, повільно видихнути.

Якщо ви змерзли, треба робити нерухому (статичну) гімнастику, по черзі напружуючи руки і ноги.

Відпочивши, треба знову плисти до берега. І знову відпочивати. Але ні в якому разі не втрачати енергії на страх. Заспокойте себе в крайньому випадку тією думкою, що боятися вже пізно — треба тільки діяти. Зрештою, хто вміє пропливти десять метрів, пропливе і сто, якщо буде відпочивати, та й людина все-таки легше води.

Існує найпростіший прийом орієнтації під водою. Під час навіть неглибокого занурення (наприклад, з маскою) плавець нерідко втрачає правильне відчуття «верх-низ», причому часто про це навіть не здогадується. Щоб йти точно вгору, треба випустити декілька бульбашок повітря, а вже вони покажуть дорогу.

Зрозуміло, всі ці поради потрібні, якщо ви взагалі вмієте плавати. Навчити плавати свою дитину — обов’язок, такий же, як навчити переходити вулицю. Впевнено триматися на воді можна навчити за 5-7 днів, і це вже перший крок до безпеки: діти тонуть не тільки в ставках і річках, але і в бочках з водою, і в домашніх ваннах.

Що робити, якщо на ваших очах тоне людина? Насамперед дати собі секунду на роздуми. Чи немає поруч рятувального засобу? Ним може бути все, що збільшить плавучість людини і що ви в змозі до нього докинути. Рятувальний круг можна кинути на 20 — 25 метрів, кінець линви — трохи далі (з борту судна, за рахунок висоти — значно далі). Чи немає човна? Чи можна покликати когось ще на допомогу? Підбадьорте криком потерпілого та йдіть на допомогу.

Перш ніж зайти у воду, щоби плисти чи навіть йти у ній, треба максимально скоротити відстань до потопаючого. Для цього пробіжіть берегом до того місця, де ця відстань між вами буде найкоротшою. Також треба максимально враховувати течію, вітер, відстань до берега і т.д. Наближаючись, намагайтеся заспокоїти і підбадьорити плавця, що вибився з сил. Якщо це вдалося і він може контролювати свої дії, плавець повинен триматися за плечі рятувальника. Якщо ні — поводитися з ним треба жорстко і безцеремонно. Деякі інструкції рекомендують навіть оглушити потопаючого, щоб врятувати його і своє життя.

До потопаючого краще підпливати ззаду, щоб він не бачив рятувальника. Якщо потопаючий дивиться на рятувальника — метра за 2 -3 слід підпірнути, схопити його за коліна і розвернути спиною до себе.

Якщо потопаючий схопив вас, звільніться від захоплень наступними способами:

— при захваті за руки — різким ривком у сторону великих пальців звільнити руки, розвівши їх, або зігнути ноги та впертися ними в груди потопаючого та відштовхнути його від себе;

— при захваті за шию спереду — долонею однієї руки упертися в підборіддя потопаючого, великим і вказівним пальцями тієї ж руки затиснути його ніздрі, іншою рукою утримуючи за поясницю, різко штовхнути в підборіддя. В крайніх випадках — ударити коліном в пах.

— при захваті за шию ззаду — схопити однією рукою за кисть руки потопаючого, а іншою різко підняти його лікоть вгору і вислизнути із захвату;

— при захваті за тулуб під руки діяти як при захопленні за шию спереду;

— при захваті за тулуб через руки спереду завдати різкого удару великими пальцями в область ребер потопаючого;

— при захваті за ноги спереду схопивши за скроню і підборіддя повертати голову потопаючого на бік, поки він не ослабить захват.

Якщо потопаючий зник під водою, слід пірнути з урахуванням течії, і знайшовши його, узяти попід пахви (підплисти з боку голови, якщо потопаючий лежить у гору обличчям, або з боку ніг, якщо обличчям вниз) і, відштовхнувшись від дна — спливти.

 Буксирувати потопаючого треба одним з наступних способів:

— утримуючи руками за підборіддя плисти на спині, виконуючи рухи ногами стилем брас.

— пропустивши руку під руку потопаючого, схопити за щелепу і гребти вільною рукою і ногами;

— пропустити свою руку під руку потопаючого і схопити іншу руку і гребти вільною рукою і ногами.

На березі потопаючому треба негайно надати допомогу в залежності від його стану.

Рятівнику дуже важливо вчитися добре плавати, освоїти прийоми звільнення від захоплень потопаючого спочатку на суші, а потім і у воді,  а також тренуватися у транспортуванні потопаючого різними способами (так можна знайти спосіб, який найбільше підходить саме для вас). Навчіть цим прийомам свої друзів та знайомих. Під час таких тренувань вам ніколи не стане нудно, а отримані навички міцно закріпляться.

Наступна тема: Провалення під лід