Статистика твердить, що тонуть в основному ті, хто вміє плавати. Причиною є невміння правильного управління своїми можливостями. Крім того, відомо, що збільшення ступенів свободи веде до збільшення ступенів небезпеки.

Для безпечного плавання достатньо дотримуватись найпростіших правил безпечної поведінки на воді:

не пірнати в незнайомих місцях;
не запливати за буйки;
не випливати на судові водні шляхи (фарватер) і не наближатися до суден;
не влаштовувати ігор у воді, пов’язаних із захопленнями;
не плавати на надувних матрацах або камерах при вітрі з берега;
не купатися в нетверезому вигляді.

Втім, є й інша, головна причина загибелі у воді: спочатку самовпевненість, а потім страх. Причому відомо, що і від того і від іншого часто рятують знання.

Наприклад, у плавця починає зводити ногу. Знаючи, що це звичайна ситуація, ви повинні на секунду зануритися з головою у воду і, розпрямивши ногу, сильно рукою потягнути на себе ступню за великий палець. Якщо не знати цього прийому, легко злякатися і, втрачаючи сили і збиваючи дихання, намагатися плисти до берега, а там вже — як пощастить.

До речі, одночасно з умінням плавати абсолютно необхідно навчитися і відпочивати у воді.

Кращий спосіб — лежачи на спині. Спокійно розправивши руки і ноги, лягти головою на воду і розслабитися, лише злегка допомагаючи собі утриматися в горизонтальному положенні. Набрати в легені повітря, затримати, повільно видихнути.

Якщо ви змерзли, треба робити нерухому (статичну) гімнастику, по черзі напружуючи руки і ноги.

Відпочивши, треба знову плисти до берега. І знову відпочивати. Але ні в якому разі не втрачати енергії на страх. Заспокойте себе в крайньому випадку тією думкою, що боятися вже пізно — треба тільки діяти. Зрештою, хто вміє пропливти десять метрів, пропливе і сто, якщо буде відпочивати, та й людина все-таки легше води.

Існує найпростіший прийом орієнтації під водою. Під час навіть неглибокого занурення (наприклад, з маскою) плавець нерідко втрачає правильне відчуття «верх-низ», причому часто про це навіть не здогадується. Щоб йти точно вгору, треба випустити декілька бульбашок повітря, а вже вони покажуть дорогу.

Зрозуміло, всі ці поради потрібні, якщо ви взагалі вмієте плавати. Навчити плавати свою дитину — обов’язок, такий же, як навчити переходити вулицю. Впевнено триматися на воді можна навчити за 5-7 днів, і це вже перший крок до безпеки: діти тонуть не тільки в ставках і річках, але і в бочках з водою, і в домашніх ваннах.

Що робити, якщо на ваших очах тоне людина? Насамперед дати собі секунду на роздуми. Чи немає поруч рятувального засобу? Ним може бути все, що збільшить плавучість людини і що ви в змозі до нього докинути. Рятувальний круг можна кинути на 20 — 25 метрів, кінець линви — трохи далі (з борту судна, за рахунок висоти — значно далі). Чи немає човна? Чи можна покликати когось ще на допомогу? Підбадьорте криком потерпілого та йдіть на допомогу.

Перш ніж зайти у воду, щоби плисти чи навіть йти у ній, треба максимально скоротити відстань до потопаючого. Для цього пробіжіть берегом до того місця, де ця відстань між вами буде найкоротшою. Також треба максимально враховувати течію, вітер, відстань до берега і т.д. Наближаючись, намагайтеся заспокоїти і підбадьорити плавця, що вибився з сил. Якщо це вдалося і він може контролювати свої дії, плавець повинен триматися за ближнє до нього плече рятувальника однією рукою, а іншою намагатися робити підгрібаючі рухи в воді. Таким чином стомлений плавець може заспокоїтися та відпочити і, разом з рятувальником, почати плисти до берега. Якщо заспокоїти не вдалося, плавець перебуває у паніці і намагається вхопитися за рятувальника іншим за вищеописаний способом — поводитися з ним треба жорстко і безцеремонно. Деякі інструкції рекомендують навіть оглушити потопаючого, щоб врятувати його і своє життя.

До потопаючого краще підпливати ззаду, щоб він не бачив рятувальника. Якщо потопаючий дивиться на рятувальника — метра за 2 -3 слід підпірнути, схопити його за коліна і розвернути спиною до себе.

Якщо потопаючий схопив вас, звільніться від захоплень наступними способами:

— при захваті за руки — різким ривком у сторону великих пальців звільнити руки, розвівши їх, або зігнути ноги та впертися ними в груди потопаючого та відштовхнути його від себе;

— при захваті за шию спереду — долонею однієї руки упертися в підборіддя потопаючого, великим і вказівним пальцями тієї ж руки затиснути його ніздрі, іншою рукою утримуючи за поясницю, різко штовхнути в підборіддя. В крайніх випадках — ударити коліном в пах.

— при захваті за шию ззаду — схопити однією рукою за кисть руки потопаючого, а іншою різко підняти його лікоть вгору і вислизнути із захвату;

— при захваті за тулуб під руки діяти як при захопленні за шию спереду;

— при захваті за тулуб через руки спереду завдати різкого удару великими пальцями в область ребер потопаючого;

— при захваті за ноги спереду схопивши за скроню і підборіддя повертати голову потопаючого на бік, поки він не ослабить захват.

Якщо потопаючий зник під водою, слід пірнути з урахуванням течії, і знайшовши його, узяти попід пахви (підплисти з боку голови, якщо потопаючий лежить у гору обличчям, або з боку ніг, якщо обличчям вниз) і, відштовхнувшись від дна — спливти.

 Буксирувати потопаючого треба одним з наступних способів:

— утримуючи руками за підборіддя плисти на спині, виконуючи рухи ногами стилем брас.

— пропустивши руку під руку потопаючого, схопити за щелепу і гребти вільною рукою і ногами;

— пропустити свою руку під руку потопаючого і схопити іншу руку і гребти вільною рукою і ногами.

На березі потопаючому треба негайно надати допомогу в залежності від його стану.

Рятівнику дуже важливо вчитися добре плавати, засвоїти прийоми звільнення від захоплень потопаючого спочатку на суші, а потім і у воді,  а також тренуватися у транспортуванні потопаючого різними способами (так можна знайти спосіб, який найбільше підходить саме для вас). Навчіть цим прийомам своїх друзів та знайомих. Під час таких тренувань потурбуйтеся про безпеку. Не тренуйте звільнення від захоплень на глибині. Навчіться самі та навчіть інших допомозі стомленому плавцю. Таким чином,  отримані знання та навички міцно закріпляться.

Наступна тема: Провалення під лід